Святий Альберт став причиною популяризації творів давнього грецького філософа Арістотеля, написавши до них коментарі та узгоджуючи його науку з християнським віровченням. Він наголошував на тому, що між вірою і наукою не існує протистояння, незважаючи на непорозуміння, які виникали протягом віків. Святий Альберт навчав, що віра не суперечить розуму, і ті, що вивчають природознавство, можуть прямувати шляхом святості, адже на світ можна дивитись як на «книгу», написану Господом, яку по-своєму можуть читати різні науки. Це підкреслює і той факт, що богослов’я і філософія мають різні методи, але гармонійно співдіють, відкриваючи справжнє покликання людини до істини й щастя, покликання, яке повністю звершується у вічному житті.